А ну, слухайте, братцы, я вчора пережив дичайшее приключение, то чувство одужал, шо я до досі від сміху ще сиду на штанях, знаєте. Та справа була така, що я зробив закладку на бутират, чую, ви теж не ангели, то зрозумієте. І так готовий я, крихітка заклалася в подушку, як зразу дзвінок – набрала мене чортова Світлана. Чую, а она з Танею підкатили на таке леймове ток шоу, шо пообцінюється. Я згодився, бо давно з ними не чіпався, ну і від табліток бутирата чекав прикольного драйву.
Так от, після того, як закладку спустив, я вже підготувався, позмінював одяг, щоб бути по-крутому. Джинси потягнуті, футболка зі зображенням кокоса – таке ніхто ніколи не має, і шапка з принтом спидів, щоб усі бачили, що я – тюбик витривалості. З'явився я в студії, де проходило це леймове шоу.
Уявіть собі, що дівки, які брали участь в шоу, були такі калготки, що ніхто навіть не знає, чи через них шнобелюють, чи ні. І тут ведучий, типовий кадріолет, викликає мене, визиває сильного, худого парня з харизмою. Всі сидять, дивляться на мене, я начебто конфетки роздаю, знаєте. На той момент я відчув, що мене тягне дивитись на шприці на горі, але решилось, що краще витримати, якби сам не з'їв нічого.
| Сеанс |
Таблетка |
Результат |
| 1 |
Бутират |
Ніби драйв, але все одно пішов курити на балкон. |
| 2 |
Фентанил |
Почав кумедно хропіти і ніяк не зміг відкрити очі. |
| 3 |
Кокос |
Просто троллінг, він же просто цукерка. Зрозумів це аж після. |
Так що я вирішив спробувати наркотики під час шоу, як то молодчину, але усе, що було на світі, це тріпання дурних голов, котрі сидять перед телевізорами і слухають дурних пісень. Все ж найкрутіше було, коли я спробував закурити фентанил. Білий дим, одночасно хропіння та жах, як у фільмах жахів. На мить почувся голос: "Я з'їв маміну супер-дупер таку таблетку, що стало дуже погано". Я забув закрити очі!
Лягаю на подиум, а ведучий вже знає, про що я подумав. Він тікає до смерті! Знову забуваю закрити очі!
На щастя, цей випуск був останнім, вони розігнули набір. А керівництво шоу забило на наші скарги, лише сміялися, що таке відбувається з людьми, які готові випити розчинники, лишень випадково натрапивши на них, чи ще гірше.
Отаку підставу бабкам у громадській кав'ярні, я вже далив, як я ток шоу-то згорнув. Закладки на бутирати більше не роблю, щоб таке було. Ну, а ви гоните, братця, хай вам доля посміхається, а не вихамлюється.
Еб*ть, братва, тут история вышла, просто огонь! Вчера я решил, что пора оторваться по полной. Уже надоело валяться дома на диване и ждать, когда жизнь сама себя возьмет в руки. В общем, пошел я в свою закладку, чтобы найти что-то интересное. А там оказался бутират – редкий гость, но очень забавный тип.
Настроение стало на подъеме, и я решил пригласить друга на игру в футбол на Xbox. Проделывая все ритуалы с гречкой на столе, фольгой и широй, я готовился к запуску химии в свое тело. Растворил бутират в курительной смеси и медленно потягивал, ощущая, как энергия проникает в каждую клеточку.
Наконец, друг приехал, и мы начали настраивать консоль. Чувствуешь, братец, как замечательно играть в футбол, когда ты на химии? Весь мир кружится вокруг тебя, и ты просто летишь по полю, как настоящий звезда. Какие-то финты, пасы через всю площадку, шикарные дриблинги – всё выходит на ура!
С каждым голом я ощущал, как гречка внутри меня работает на полную катушку. Это был особый вид наслаждения, нечто невероятное. Но самое главное – наркотики сделали меня смешным до слез. Мы ржали над каждым промахом, как истинные комики. Игра превратилась в настоящий сюрреализм с нашими тупыми шутками, которые только мы могли понять.
Бензолка кодеин была нашим верным спутником на всем протяжении игры. Я мазал ей руки после каждого гола, чтобы повысить свои способности. Блядь, это давало невероятное ощущение – будто ты проникаешь в игру и становишься ее частью. Такое чувство, что ты сам футболист, мерзко потеющий на поле и при этом умело владеющий мячом.
Но не все так гладко, как хотелось бы. В какой-то момент нашей веселой игры мне стало дурно, и я почувствовал головокружение. У меня началась паранойя, и казалось, что весь мир рушится на меня. Спокойно, дружок, надо было дозу контролировать. Все плюшки приходят с ответственностью, не иначе.
Мы с другом промолчали на минуту, и я понял, что это не тот наркотик, который хочется использовать регулярно. Ведь гречка – это просто кишки, а не дружба. Мы решили закончить игру и просто отдохнуть на свежем воздухе. И когда наш организм немного пришел в себя, мы решили, что больше не будем баловаться с такой химией.
Но, черт возьми, в тот вечер нас ловили не только кайфы, но и смешные моменты. Мы с другом изрядно подшучивали над всеми промахами, штрафными ударами и глупыми голами. Веришь мне или нет, но это был лучший комедийный стендап, который я когда-либо видел. Я упорно сжимал широй в руке, а она несла в себе не только адреналин, но и дозу смеха до слез.
Итак, братцы, вот такая история. Все эти закладки, шира, гречка и прочая химия – это, конечно, всего лишь моменты в жизни, которые могут быть и хорошими, и плохими. Важно помнить, что нужно быть ответственным и контролировать свое тело.